Притча про гроші

Притча про гроші

За шумом дощу Лао не почув, як стукали у двері, і пішов відчиняти лише тоді, коли весь дім трясло від сильних ударів. Біля воріт, тримаючи мула, стояв дивно одягнений чоловік. Він заговорив спочатку казна-що, а згодом, побачивши що його не розуміють, перейшов на мову схожу на місцеву.

– Я перейшов через гори. Я втомився і голодний. Чи можна у вас переночувати, іноземцю?
– Ми раді тому, хто йде зі світлом. Заходь до будинку, ти отримаєш їжу і постіль.

Сон був міцний, а вранці мандрівник побачив блакитне небо, сонце і вершини гір. Час збиратися в дорогу.
– Прощавай, господар. Дякую за нічліг. Ось тримай.
– Що це?
– Це? Гроші.
– Вибач, але у наших краях такого немає. Поясни, навіщо ти даєш мені ці предмети?
– Ти пустив мене в будинок, нагодував, дав новий одяг і їжу на дорогу. А я даю тобі за це гроші. Той, хто має багато грошей – найшанованіша людина.
– Спасибі, я зрозумів. Ми не маємо такого звичаю, але бачу, що він мудрий.
– Прощавай! Нехай допоможуть тобі боги!

Згодом Лао був у будинку коваля.
– Зроби мені, майстер, сто дисків зі знаком моєї сім’ї. Мій син допоможе тобі. Річ у тім, що минулого вечора прийшов до мене один чужоземець, і він розповів…

А через деякий час у всій цій невеликій країні поширився звичай: коли хтось робив іншій людині приємне, той давав йому срібний диск зі знаком своєї сім’ї. Ці диски зберігають вдома або роблять з них намисто. І людина, яка має багато грошей – найшанованіша людина…

Поділись з друзями: