Рецензія на фільм «Земля кочівників» / Nomadland

Рецензія на фільм «Земля кочівників» / Nomadland

«Земля кочівників» (Nomadland) – найкращий фільм 2021-го за версією Американської академії кіномистецтв, який також взяв “Оскара” у номінаціях “Краща жіноча роль” та “Краща режисерська робота”. Сама стрічка – прекрасний приклад того, як можна поєднати документальні та художні елементи фільму, щоб розповісти глядачам реальні історії. А доповнює їх вигаданий персонаж у виконанні Френсіс Мак-Дорманд, завдяки якій можна побачити побут і свободу мандрівника. Ідейною основою для створення фільму стала нон-фікшн книга журналістки Джессіки Брудер «Земля кочівників: вижити в Америці XXI століття». У ній автор описує життя літніх американців, які подорожують по країні на фургонах, перебиваючись тимчасовими підробітками. Чимало з них не впоралися з економічною кризою 2008 року і втратили усі свої заощадження.

Цікаво, що після успіху драми «Три білборди на межі Еббінга, Міссурі» (Three Billboards Outside Ebbing, Missouri) Френсіс Макдорманд надихнулася створенням інших реальних історій. Актриса готова була стати продюсером нового проєкту і, врешті-решт, познайомилася із режисером Хлої Чжао, яка зацікавилася екранізацією книги про людей без постійного місця проживання.

Рецензія на фільм «Земля кочівників» / Nomadland

Хлої Чжао – нова і доволі цікава фігура у сучасному кінематографі. Попри своє китайське походження, кілька останніх років вона знімала незалежне кіно про американські реалії. Героями пронизливо-людяних фільмів Чжао ставали жителі індіанської резервації та ковбої, які боролися із випробуванням долі. “Земля кочівників” у цьому плані не виняток. Стрічка просякнута соціальною драмою, яка передає дійсність зруйнованої американської мрії. І це не просто фантазії сценаристів, з екрана звучать уривки абсолютно реальних історій.

Це підтверджує і той факт, що Френсіс Мак-Дорманд та Девід Стретейрн – єдині професійні актори, які з’являються у фільмі «Земля кочівників». Інші персонажі – це цілком реальні люди, які ведуть кочовий спосіб життя та об’єднуються у своєрідні комуни. Дивним виглядає те, як Хлої Чжао вдалося розкрити цих людей, вписавши їх у рамки художнього фільму, де вони вільно тримаються перед камерою і щиро діляться своїм досвідом.

Разом з цим, персонаж Френсіс Мак-Дорманд повністю вигаданий. Актриса грає жінку, яка після смерті чоловіка змушена покинути будинок. Героїня облаштовує фургон, перетворюючи його в житло на колесах, і подорожує Штатами у пошуках сезонної роботи. Вона в дорозі вже не один місяць, але все одно на її шляху трапляється чимало нових відкриттів, не в останню чергу завдяки знайомствам з іншими людьми.

Рецензія на фільм «Земля кочівників» / Nomadland

На перший погляд здається, що життя кочівника зовсім нестерпне. Воно наповнена дискомфортом і нескінченними проблемами, що виникають у дорозі. Однак режисер поступово відкриває іншу сторону кочівників, які знаходять свою місію у підтримці мандрівників та обирають свободу, неприйнятну для людини, що живе у чотирьох стінах. Як каже один раз героїня Мак-Дорманд, «I’m not homeless, I’m just houseless».

Перегляд такого кіно, як «Земля кочівників», може бути незвичним досвідом для тих, хто звик до екшенів. Тут же у творців зовсім інші цінності – насамперед ми бачимо реалістичний побут головної героїні, знайомимося з людьми, які ведуть подібний спосіб життя, і поступово починаємо її розуміти. Коли перед героїнею з’являється необхідність вибору, ми вже добре розуміємо мотиви, якими вона керується.

Також у фільмі є ще дещо, що робить звичайнісіньку історію по-своєму прекрасною. Це операторська робота, завдяки якій у безмежних пустельних пейзажах можна розгледіти красу американської природи. «Земля кочівників» – цікавий приклад художнього кіно, в якому є документальні вставки з історіями реальних людей. На додачу природна акторська гра Френсіс Мак-Дорманд повною мірою  передає досвід життя на колесах.

Поділись з друзями: