Щоб дійти до мети, треба перш за все йти

Щоб дійти до мети, треба перш за все йти

Зібралось декілька жабок і розговорились.

– Як шкода, що ми живемо в такому маленькому болоті. Ось добратись б до сусіднього болота, там значно краще! – проквакала одна жабка.

– А я чула, що в горах є чудове місце! Там велике чисте озеро, свіже повітря і немає цих хуліганів – хлопчаків, – мрійливо проквакала друга.

– А що вам з цього? – обізвалась велика стара жаба. – Все – одно вам туди ніколи не дістатися!

– Чому не добратись? Ми жабки зможемо все! Правда, друзі?- сказала жабка-мрійниця і добавила:

– Доведімо цій вредній жабі, що ми зможемо переїхати в гори!

– Так-так! Переїдемо в велике чисте озеро!- заквакали всі жабки на різні голоси.

І ось вони всі почали збиратись до переходу. А стара жаба розповідала всім мешканцям болота про «дурну задумку жабенят».

Коли ж вони вирушили в дорогу, всі в один голос закричали:

– Куди ви, жабенята, це ж неможливо! Ви не дійдете до озера. Краще сидіти у своєму болоті!

Та вони не послухались, пішли далі. Через декілька днів багато з них вибились з сил і відмовились від своєї цілі. Вони повертались у рідне болото. Усі, кого зустрічали вони на своєму нелегкому шляху, відмовляли їх від цієї бездумної ідеї. І так їх компанія ставала все меншою та меншою. І лише одна жабка не звернула з вибраного шляху. Вона не повернулась в болото, а дійшла до гарного чистого озера і поселилася там.

Чому саме вона досягнула мети? Може вона була сильніша за інших? Виявилось, що вона була просто глухо! Вона не чула, що це неможливо! Не чула, як її відмовляли, і тому легко дісталася до своєї мети!

Поділись з друзями: