Кожен день - нова притча

Якось у коконі з'явилася маленька щілина. Людина, яка випадково проходила повз, зупинилась і почала спостерігати, як крізь цю маленьку щілину намагається вилізти метелик.

Минуло багато часу. Метелик, здавалось, облишив свої зусилля, а щілина залишалася такою ж маленькою. Тоді людина вирішила допомогти метелику, вона узяла ножик і розрізала кокон. Метелик відразу ж вийшов. Але його тільце було дуже слабким і немічним, крила були прозорими і малорухливими. Людина продовжувала спостерігати, думаючи, що його крила розправляться і зміцніють, і він відлетить.

Але цього не сталося! Увесь залишок свого життя метелик волочив по землі слабке тільце, свої не розпрямлені крила. Він не зміг полетіти. А все через те, що людина, бажаючи йому допомогти, не розуміла, що зусилля були необхідними для того, щоб вийти через вузьку щілину кокона, тоді рідина тіла перейшла би у крильця, і тоді метелик зміг би літати.

Іноді саме зусилля необхідно в житті. Якби нам дозволено було жити, не зустрічаючись із труднощами, ми були б обділені. Ми не змогли б літати…

Назад